Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (від 28 серпня 2001 року N369) - часть I

Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

Постанова Правління Національного банку України
від 28 серпня 2001 року N 369

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 вересня 2001 р. за N 845/6036

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Правління Національного банку України
від 29 грудня 2001 року N 563,
від 28 лютого 2002 року N 81,
від 7 жовтня 2002 року N 384,
від 4 червня 2003 року N 228,
від 8 вересня 2003 року N 386,
від 21 квітня 2004 року N 172,
від 29 квітня 2004 року N 192,
від 27 жовтня 2004 року N 515,
від 28 вересня 2005 року N 346,
від 15 червня 2006 року N 216,
від 17 серпня 2006 року N 324,
від 9 листопада 2006 року N 428,
від 11 квітня 2007 року N 131,
від 8 січня 2008 року N 4,
від 17 квітня 2008 року N 99,
від 18 червня 2008 року N 171,
від 6 серпня 2008 року N 228,
від 30 грудня 2008 року N 476,
від 30 січня 2009 року N 38,
від 28 лютого 2009 року N 107,
від 6 травня 2009 року N 270,
від 6 серпня 2009 року N 459,
від 14 серпня 2009 року N 475,
від 29 вересня 2009 року N 569,
від 31 березня 2010 року N 160

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність" та з метою удосконалення системи заходів впливу за порушення банківського законодавства Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

 

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (додається).

 

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), крім глави 7, яка визнається такою, що втратила чинність, після введення в дію глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого цією постановою.

 

3. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яка набирає чинності з 01.01.2002.

 

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (П. В. Андрущенко) до 01.11.2001 розробити регламент застосування заходів впливу Національним банком України.

 

5. Установити, що заходи впливу до банків та осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, застосовуються Правлінням Національного банку України, Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, заступником Голови Національного банку України за поданням та висновками структурних підрозділів центрального апарату і територіальних управлінь, а також начальниками територіальних управлінь Національного банку України або їх заступниками, комісіями з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальних управліннях Національного банку України відповідно до наданих їм повноважень.

(абзац перший пункту 5 у редакції постанови
Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4)

У разі накладення штрафів на банки за ініціативою інших структурних підрозділів Національного банку (крім банківського нагляду), у тому числі тих, що не підпадають під дію статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", застосування яких відповідно до чинного законодавства у визначених випадках є обов'язковим, але може спричинити суттєве погіршення фінансового стану банку, Правління Національного банку або Комісія Національного банку в індивідуальному порядку та за окремою постановою (окремим рішенням) може дозволити поступову сплату банком штрафу протягом певного проміжку часу.

 

6. Унести до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законода-вства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), такі зміни:

6.1. Абзац перший пункту 7.1 викласти в такій редакції:

"Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема такі".

6.2. В абзаці першому підпункту 7.6.2 пункту 7.6 слово "арбітражного" виключити.

6.3. Пункт 7.9 викласти в такій редакції:

"7.9. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

 

7. Генеральному департаменту банківського нагляду (П. В. Андрущенко) довести цю постанову після державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь, а також банків для керівництва та використання в роботі.

 

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В. Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П. В. Андрущенко), Департамент монетарної політики (Н. І. Гребеник), Департамент готівково-грошового обігу (Н. В. Дорофєєва), Департамент платіжних систем (В. М. Кравець), Департамент валютного контролю та ліцензування (С. О. Брагін), Операційне управління (В. Д. Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

 

Голова

В. С. Стельмах

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. N 369 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 845/6036

Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

 

(У тексті Положення та в додатках до нього слова "Генеральний департамент банківського нагляду" у всіх відмінках замінено словами "Дирекція з банківського регулювання та нагляду" у відповідних відмінках згідно з постановою Правління Національного банку України від 8 січня 2008 року N 4)

(У тексті Положення слова "норматив адекватності основного капіталу" у всіх відмінках замінено словами "норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів" у відповідних відмінках, посилання на виноски 3 - 6 уважати посиланням відповідно на виноски 2 - 5 згідно з постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2008 року N 228)

Розділ I. Загальні положення

 

Глава 1. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком

 

1.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про Національний банк України", "Про господарські товариства", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків, філій іноземних банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку¹, заходів впливу за порушення банківського законодавства.

____________
¹ Інші особи, які є об'єктом перевірки Національного банку, визначені в статті 72 Закону про банки. До інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону про банки, можуть застосовуватися заходи впливу, визначені в підпунктах "а" та "з" пункту 1.2 цього розділу.

У разі порушення банками, філіями іноземних банків чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки (далі - банки), вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

У разі допущення філією іноземного банку порушень Національний банк може висувати до іноземного банку вимогу щодо їх усунення, повідомляти про допущене порушення наглядовий орган іноземної держави як перед застосуванням адекватних заходів впливу, так і одночасно з їх застосуванням.

Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

активи, зобов'язання - відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

банк, що реорганізовується, - банк, який під час дії тимчасової адміністрації унаслідок реорганізації повністю або частково передає своє майно, кошти, права та обов'язки банку-правонаступнику;

банк-правонаступник - банк, який унаслідок реорганізації повністю або частково приймає майно, кошти, права та обов'язки банку, що реорганізовується;

конфлікт інтересів - будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам банку або може перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків відповідальної особи;

ліквідаційна вартість, подібне майно, ринкова вартість - відповідно до національних положень (стандартів) оцінки майна;

оціночна вартість - вартість (ринкова, ліквідаційна), визначена за результатами незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності за договором з банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію або який ліквідовується;

передача активів/зобов'язань - передавання активів/зобов'язань з балансу одного банку на баланс іншого банку на підставі договору про передачу активів/зобов'язань;

проблемні активи - негативно класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку активи;

продаж активів - передавання активів на підставі договору про купівлю-продаж активів;

публічний конфлікт у керівництві банку - відсутність згоди та наявність протиріч між органами управління банку, які негативно впливають на ефективне управління банком та загрожують інтересам кредиторів (вкладників) банку і про які стало відомо необмеженому колу осіб;

фінансово стабільний банк - банк, який дотримується у своїй діяльності економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, та має достатній обсяг капіталу для свого подальшого розвитку.

Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях відповідно до їх визначень у Законі про банки та інших законодавчих актах України і нормативно-правових актах Національного банку.

(пункт 1.1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними четвертим згідно з
постановами Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4,
від 17.04.2008 р. N 99,
від 06.05.2009 р. N 270,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

 

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

До філій іноземних банків вимоги підпунктів "б", "г", "з", "і" не застосовуються.

(пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

Про застосування заходів впливу до філій іноземних банків Національний банк повідомляє іноземний банк та наглядовий орган іноземної держави.

(пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

Національний банк надсилає територіальному управлінню за місцезнаходженням філії іноземного банку копії прийнятих рішень про застосування заходів впливу до цієї філії.

(пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

1.3. Пункт 1.3 глави 1 розділу I виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 30.01.2009 р. N 38,
у зв'язку з цим пункти 1.4 - 1.8
уважати відповідно пунктами 1.3 - 1.7)

 

1.3. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";

(пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

(пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом шостим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим абзаци п'ятий - сьомий
уважати відповідно абзацами сьомим - дев'ятим)

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою:

для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

 

1.4. У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

 

1.5. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку;

(абзац п'ятий пункту 1.5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.08.2008 р. N 228)

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

____________
² Виноску 2 виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228,
у зв'язку з цим виноски 3 - 6 уважати відповідно виносками 2 - 5)

 

1.6. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращання показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

 

1.7. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

 

Глава 2. Особливий режим контролю за діяльністю банків

 

2.1. Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Національний банк застосовує процедуру особливого режиму контролю, який передбачає:

запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення "АРМ юридичної особи" (далі - АРМ-Ю);

(абзац третій пункту 2.1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку.

 

2.2. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки, у разі наявності хоча б однієї з таких ознак:

невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівників банків від посади;

виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

 

2.3. Рішення про встановлення особливого режиму контролю, який передбачає запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю, приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні).

(абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

Рішення про обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку приймається Правлінням Національного банку за поданням виконавчого директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду. Строк повноважень куратора банку не може перевищувати одного року з дня його призначення.

У такому самому порядку приймається рішення про продовження дії особливого режиму контролю.

 

2.4. Проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю здійснюється в день прийняття (отримання) такого рішення відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань міжбанківського переказу грошей в Україні.

(абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

 

2.5. Куратор банку призначається з числа службовців Національного банку, які мають вищу економічну або юридичну освіту, досвід роботи, пов'язаний із здійсненням банківських операцій, бездоганну ділову репутацію, організаторські здібності.

Залучений до виконання повноважень куратора банку службовець Національного банку призначається наказом Національного банку зі збереженням за ним місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи на період виконання функцій куратора банку.

 

2.6. Куратор банку, який за дорученням керівництва Національного банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку, перебуваючи безпосередньо в банку, повинен бути забезпечений окремим приміщенням, що обладнане потрібними меблями, комп'ютерною технікою з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів, мати можливість користуватися телефоном/факсом та засобами розмножувальної техніки.

 

2.7. Національний банк має право встановити такі особливі вимоги до розрахунків банку, у якому призначено куратора:

заборонити використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

перевести банк на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

установити порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку банку та змісту платежів.

(главу 2 розділу I доповнено новим пунктом 2.7 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459,
у зв'язку з цим пункти 2.7 - 2.10
уважати відповідно пунктами 2.8 - 2.11)

 

2.8. На куратора банку покладено такі повноваження:

а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком операцій, у тому числі встановлювати порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, обирати способи організації управління черговістю початкових платежів (використовуючи засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП), отримувати інформацію та ознайомлюватися з документами щодо проведення банком операцій і визначення рівня ризику, на який він може наражатися;

(підпункт "а" пункту 2.8 глави 2 розділу I у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

б) ініціювати заборону на використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

(пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено новим підпунктом "б" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459)

в) ініціювати переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

(пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено новим підпунктом "в" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. N 459,
у зв'язку з цим підпункти "б" - "ж"
уважати відповідно підпунктами "г" - "и")

г) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень та інформації стосовно вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності;

ґ) обов'язково бути присутнім:

на загальних зборах акціонерів, на засіданнях спостережної ради і правління банку;

на засіданнях комітетів (в обов'язковому порядку кредитного комітету, комітету з питань управління активами та пасивами, тарифного комітету);

на нарадах керівництва, у тому числі щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань банку, та інших структурних підрозділів банку, у тому числі підрозділів внутрішнього контролю та аудиту банку;

на переговорах з інвесторами банку з питань продажу чи реорганізації банку, шляхів оздоровлення банку за рахунок коштів учасників;

д) здійснювати контроль за своєчасним виконанням банком вимог (заходів), пред'явлених (застосованих) Національним банком до банку за результатами його діяльності, у тому числі за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або прийнятих у письмовій угоді зобов'язань перед Національним банком;

е) інформувати керівництво служби банківського нагляду щодо результатів аналізу фінансового стану банку, а в разі виникнення негативних тенденцій і виявлення проблем у його діяльності, які можуть нести загрозу втрати ліквідності і платоспроможності та інтересам кредиторів і вкладників, оперативно готувати обґрунтовані пропозиції щодо подальших наглядових дій за цим банком;

є) виконувати функції, пов'язані із здійсненням контролю за використанням коштів, отриманих від Національного банку для забезпечення його ліквідності;

ж) погоджувати рішення керівництва банку та документи (угоди), пов'язані з рухом коштів;

з) звертатися до Національного банку з клопотанням про розгляд питання щодо застосування відповідного заходу впливу згідно з вимогами статті 73 Закону про банки до посадових осіб або осіб, які діють за їх дорученням, якщо вони перешкоджають здійсненню функцій куратора банку, зокрема створюють умови, за яких куратор не може повністю або частково здійснювати повноваження, покладені на нього Національним банком.

и) виносити за межі банку копії документів, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

 

2.9. Протягом семи днів з дня його призначення куратор банку зобов'язаний разом з керівництвом банку скласти комплексний план щодо ужиття таких заходів:

погашення простроченої заборгованості банку;

зупинення відпливу та стимулювання повернення в банк/нарощення депозитів фізичних, юридичних осіб банку;

повернення в банк готівкової маси, нарахованих несплачених відсотків за кредитними договорами;

збільшення ресурсної бази банку за рахунок повернення коштів клієнтів;

приведення системи преміювання працівників банку у відповідність до покладених завдань.

 

2.10. З метою ефективного виконання покладених на нього завдань куратор банку за наявності обґрунтованих підстав має право на отримання необхідної інформації від структурних підрозділів Національного банку та залучення до роботи за погодженням з керівництвом Національного банку службовців Національного банку з визначених питань.

 

2.11. Банк на вимогу куратора банку зобов'язаний надавати інформацію щодо його діяльності, у тому числі пояснення щодо проведення ним окремих операцій. Інформація у формі відповідних документів та їх копій (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, має бути засвідчена банком належним чином.

(розділ I доповнено новою главою 2 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.01.2009 р. N 38)

 

Розділ II. Застосування письмового застереження та укладення письмової угоди з банком

Глава 1. Письмове застереження

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку Національний банк застосовує до банку письмове застереження.

(пункт 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

 

1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо:

(абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

б) підпункт "б" пункту 1.2 глави 1 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
у зв'язку з цим підпункти "в" - "и"
уважати відповідно підпунктами "б" - "з")

б) усунення порушень банком економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

д) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність";

(підпункт "е" пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 11.04.2007 р. N 131)

є) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року;

ж) усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "ж" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

з) усунення порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2);

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом "з" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим підпункт "з" уважати підпунктом "и")

и) інших порушень.

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "и" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження може застосовуватися в разі порушення банком Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (залежно від характеру та виду порушення).

(пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з постановою
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

1.3. Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку в цілому.

Письмове застереження підписується заступником Голови Національного банку, керівником (його заступником) самостійного структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку.

Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Письмове застереження надсилається банку за допомогою засобів спецзв'язку.

(пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено абзацом третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

 

1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

 

1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

 

1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.

 

Глава 2. Укладення письмової угоди з банком

 

2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два та більше місяців поспіль, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем.

(пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

 

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обґрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк (крім філії іноземного банку) хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання.

(пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим абзаци другий - четвертий
уважати відповідно третім - п'ятим,
абзац другий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

Якщо банк допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) два місяці поспіль, то він зобов'язаний протягом тижня подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання.

(пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом третім
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим абзаци третій - шостий
уважати відповідно абзацами четвертим - сьомим)

Філії іноземних банків, які порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), надають Національному банку програму капіталізації у порядку, установленому для банків України.

(пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом четвертим
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий
уважати відповідно абзацами п'ятим - сьомим)

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Дирекції з банківського регулювання та нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану, а у випадку порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) також із урахуванням пропозицій Департаменту валютного регулювання.

(абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку (керівником філії іноземного банку) та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку.

(абзац шостий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.

 

2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:

складання та виконання бізнес-плану або програми капіталізації банку (відповідно до додатка 2 до цього Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до додатка 1 до цього Положення);

(абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності;

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
у зв'язку з цим абзаци третій - одинадцятий
уважати відповідно абзацами четвертим - дванадцятим)

абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;

прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку;

абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом тринадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий - сімнадцятий
уважати відповідно абзацами тринадцятим - шістнадцятим)

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі:

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом тринадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

50 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить 30 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом чотирнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

40 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 20 до 30 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

30 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

Письмова угода щодо тимчасового припинення виплати дивідендів, реорганізації банку з філією іноземного банку не укладається.

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

У разі укладення письмової угоди з банком для усунення порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають уключати, зокрема, зобов'язання банку не здійснювати купівлю у Національного банку іноземної валюти під час здійснення валютних інтервенцій Національного банку на міжбанківському валютному ринку України, за виключенням цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для забезпечення виконання клієнтами банка - фізичними особами зобов'язань за отриманими ними кредитами в іноземній валюті.

(пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

 

2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.

Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди.

(абзац другий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

Територіальне управління або Дирекція з банківського регулювання та нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обґрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку засобами спецзв'язку надсилається лист за підписом керівника/його заступника територіального управління (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду) Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди.

(абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

Голова правління (ради директорів) банку (керівник філії іноземного банку), з яким має укладатися угода, під час розгляду проекту угоди може запрошуватися на нараду до Національного банку або до територіального управління для надання пояснень.

(абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 розділу II у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу.

(пункт 2.4 глави 2 розділу II доповнено абзацом п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.

 

2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку).

(абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обґрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.

 

2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

 

2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обґрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.

 

Глава 3. Скликання загальних зборів учасників банку, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку

 

3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року).

(пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

 

3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

(пункт 3.2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

 

3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).

 

3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обґрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

 

3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.

 

3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

Дирекція з банківського регулювання та нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

 

3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.

Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення.

(абзац другий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

За наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

 

3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.

(пункт 3.8 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

 

3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Дирекції з банківського регулювання та нагляду свої висновки та пропозиції.

 

3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Дирекції з банківського регулювання та нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.

 

3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою.

(пункт 3.11 глави 3 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346)

 

3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.

 

Розділ III. Видача Національним банком розпоряджень

 

Глава 1. Загальні вимоги

 

1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.

 

1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення, комісіям Національного банку при територіальних управліннях.

(пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2002 р. N 81)

 

Глава 2. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

 

2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.

Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:

а) до банків, що порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3);

(підпункт "а" пункту 2.1 глави 2 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

 

2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

 

2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Національного банку у формі відповідного рішення.

Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.

 

Глава 3. Установлення для банку підвищених економічних нормативів

 

3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів.

Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику.

(абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов:

(абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

а) рівень активів з негативною класифікацією² становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;

(підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

____________
² Рівень активів з негативною класифікацією визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами.

(виноска 2 пункту 3.2 глави 3 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;

в) підпункт "в" пункту 3.2 глави 3 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
у зв'язку з цим підпункти "г" - "е"
уважати відповідно підпунктами "в" - "д")

в) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);

г) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;

ґ) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні³;

____________
³ Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні, застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368.

д) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям.

(пункт 3.2 глави 3 розділу III доповнено підпунктом "д" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)

 

3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів приймається за обґрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

У разі отримання пропозицій від територіального управління Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та за потреби готує обґрунтовані висновки для подання на розгляд Правління Національного банку.

(абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

3.4. Протягом трьох днів після прийняття постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату повідомляє відповідне територіальне управління та банк про застосований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийняття Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання.

(пункт 3.4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядається питання щодо застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.

 

Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами

 

4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

 

4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі:

(абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;

надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання нормативів кредитного ризику;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

 

4.3. Розпорядження про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами видається у формі постанови Правління Національного банку.

(главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.3 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику

 

5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки) з високим рівнем ризику.

Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2 - 3 частини першої статті 47 Закону про банки) видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).

 

5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках:

(абзац перший пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку;

(абзац третій пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346)

проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, два та більше звітних періоди протягом календарного року;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом шостим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
у зв'язку з цим абзаци шостий - двадцять п'ятий
уважати відповідно абзацами сьомим - двадцять шостим,
абзац шостий пункту 5.2 глави 5 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів протягом місяця у разі набрання чинності рішенням Національного банку щодо встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом сьомим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - двадцять сьомий
уважати відповідно абзацами восьмим - двадцять восьмим)

недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл;

недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);

здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами (далі - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків);

(абзац тринадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;

недотримання вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228,
у зв'язку з цим абзац вісімнадцятий уважати абзацом дев'ятнадцятим)

Абзац сімнадцятий глави 5 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
абзац дев'ятнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III у редакції
постанови Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом двадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом двадцять першим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено новим абзацом двадцять другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у зв'язку з цим абзаци двадцять другий - двадцять шостий
уважати відповідно абзацами двадцять третім - двадцять восьмим)

здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять четвертим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо:

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку;

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять шостим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять п'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515,
абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у зв'язку з цим абзац двадцять шостий уважати абзацом двадцять п'ятим)

або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними особами (інсайдерами) банку.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять сьомим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацами шостим або сьомим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:

встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців;

зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями;

припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій.

Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.

(пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом двадцять восьмим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
абзац двадцять восьмий пункту 5.2 глави 5 розділу III замінено
абзацами двадцять восьмим - тридцять другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

 

5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає право на їх здійснення.

Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає відповідно до Закону про банки та нормативно-правових актів Національного банку отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій.

У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій.

Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.

 

5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) щодо зупинення (обмеження) здійснення окремого виду операцій банк:

(абзац перший пункту 5.4 глави 5 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів операцій.

(абзац п'ятий пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

 

5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

 

5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

 

5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення.

(пункт 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

 

5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.

За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.

(абзац другий пункту 5.9 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.10.2004 р. N 515)

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

 

5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші заходи впливу.

(пункт 5.10 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107)

 

5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

 

5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).

 

5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними.

Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;

ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;

д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;

е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;

ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;

и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;

ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.

 

Глава 6. Заборона надавання бланкових кредитів

 

6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися:

(абзац перший пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346)

банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви;

(пункт 6.1 глави 6 розділу III доповнено новим абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
у зв'язку з цим абзаци другий, третій
уважати відповідно абзацами третім, четвертим)

банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі;

(абзац третій пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
від 06.08.2008 р. N 228)

банкам, що порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3).

(абзац четвертий пункту 6.1 глави 6 розділу III у редакції
постанови Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

 

6.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

 

Глава 7. Накладання штрафів на банки

 

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;

(абзац другий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386)

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

(абзац четвертий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.01.2008 р. N 4)

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;

невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом восьмим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення;

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом дев'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386)

недотримання банком розміру резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів;

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом десятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 18.06.2008 р. N 171)

порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2).

(пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом одинадцятим
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 28.02.2009 р. N 107,
абзац одинадцятий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

 

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки:

(абзац перший пункту 7.2 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунення допущеного порушення);

за друге однотипне порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші однотипні порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

 

7.3. Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

 

7.4. Штраф за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки:

(абзац перший пункту 7.4 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.01.2008 р. N 4)

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів (нарахована за місяць, у якому допущені порушення) за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання, не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(абзац п'ятий пункту 7.4 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 08.01.2008 р. N 4)

 

7.5. Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

 

7.6. Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки "овернайт" під забезпечення від суми недорезервування, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(пункт 7.6 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. N 172)

 

7.7. Штраф за недотримання банком розміру резервування коштів за договором про залучення уповноваженим банком депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента накладається на банк за кожний випадок порушення в розмірі суми коштів недорезервування за такою операцією, розрахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день вчинення порушення, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.7 згідно з
постановою Правління Національного банку України
від 18.06.2008 р. N 171,
у зв'язку з цим пункти 7.7 - 7.20 уважати відповідно пунктами 7.8 - 7.21)

 

7.8. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки:

а) за щоденне порушення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафу за порушення цього нормативу здійснюється за кожен випадок його порушення, допущений у звітному місяці;

(підпункт "а" пункту 7.8 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
в редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)

б) за порушення таких нормативів, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

нормативу миттєвої ліквідності (Н4);

(абзац другий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III у редакції
постанови Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

нормативів інвестування (Н11, Н12).

абзац четвертий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107,
у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом четвертим)

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням уважається порушення нормативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць;

в) за порушення таких нормативів, що розраховуються за щодекадним розрахунком на 11, 21 число звітного місяця та на 1 число наступного за звітним місяця:

поточної ліквідності (Н5);

короткострокової ліквідності (Н6).

За нормативами поточної та короткострокової ліквідності кожним випадком порушення є порушення нормативу за станом на 11, 21 число звітного місяця або на 1 число наступного за звітним місяця.

(пункт 7.8 глави 7 розділу III доповнено підпунктом "в" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228)

 

7.9. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6) накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

(абзац перший пункту 7.9 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386,
в редакції постанов Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192,
від 06.08.2008 р. N 228)

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Абзац п'ятий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)

Абзац шостий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)

Абзац сьомий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено

(пункт 7.8 глави 7 розділу III доповнено абзацом сьомим згідно з
постановою Правління Національного банку України
від 08.09.2003 р. N 386,
абзац сьомий пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.04.2004 р. N 192)

 

7.10. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів ліквідності, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

 

7.11. Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і загальної суми інвестування (Н12), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

 

7.12. Штраф за порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) накладається на банк у розмірі від 10 тисяч гривень до одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку адекватно допущеному порушенню (окремо за кожним лімітом).

(абзац перший пункту 7.12 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

Одним порушенням уважається:

у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 5.2 глави 5 цього розділу, допущене у звітному місяці порушення значення відповідного ліміту, що розраховується на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період;

у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 5.2 глави 5 цього розділу, допущене щоденне порушення значення відповідного ліміту.

(пункт 7.12 глави 7 розділу III доповнено новими абзацами другим -
четвертим згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475,
у зв'язку з цим абзаци другий і третій
уважати відповідно абзацами п'ятим і шостим)

Порушенням установленого Національним банком значення ліміту загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2) уважається перевищення банком значення відповідного ліміту більше ніж на чотири базисних пункти (чотири сотих частини процента).

(абзац п'ятий пункту 7.12 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

Загальна сума штрафів за порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) відкритої валютної позиції (Л13-1, Л13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

(абзац шостий пункту 7.12 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 14.08.2009 р. N 475)

(пункт 7.12 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.02.2009 р. N 107)

 

7.13. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банками вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, накладається на банки за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення, виявлені перевіркою, не може становити більше ніж 1 відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

(главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.13 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228,
у зв'язку з цим пункти 7.13 - 7.19 уважати відповідно пунктами 7.14 - 7.21)

 

7.14. Штраф за порушення вимог щодо порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення, визначених у розділі III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, накладається на банки в розмірі 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного фонду банку.

(главу 7 розділу III доповнено новим пунктом 7.13 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
у зв'язку з цим пункти 7.14 - 7.20 уважати  відповідно пунктами 7.15 - 7.21)

 

7.15. Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, що зазначені в цій главі, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

(пункт 7.15 глави 7 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324)

 

7.16. Рішення про накладення штрафів на банки приймає Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні (у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку).

Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

(пункт 7.16 глави 7 розділу III в редакції постанови
Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386)

 

7.17. Пункт 7.17 глави 7 розділу III виключено

(пункт 7.17 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 06.08.2008 р. N 228,
у зв'язку з цим пункти 7.18 - 7.21 уважати відповідно пунктами 7.17 - 7.20)

7.17. Штрафи не накладаються на банки, що є критично недокапіталізованими.

 

7.18. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону про банки та в порядку, визначеному цим Положенням.

(абзац перший пункту 7.18 глави 7 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 28.02.2009 р. N 107)

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) за повторне та подальші в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

д) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо такі порушення відбуваються неодноразово протягом календарного року, а саме:

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), контроль за дотриманням значення якого здійснюється на підставі середньоарифметичної величини відповідної загальної відкритої валютної позиції за звітний період, порушується протягом двох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

(главу 7 розділу III доповнено підпунктом "д" згідно з постановою
Правління Національного банку України від 14.08.2009 р. N 475)

 

7.19. Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накладення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) повідомляє Дирекцію з банківського регулювання та нагляду Національного банку з обґрунтуванням підстав.

 

7.20. Суми стягнених штрафів відображаються в класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

 

Глава 8. Втратила чинність

 

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.12.2001 р. N 563)

 

Глава 9. Заборона власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

 

9.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядової) ради цієї юридичної особи;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного статтею 34 Закону про банки, без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі - юридичної особи) пред'явлено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі.

 

9.2. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або Комісією при територіальному управлінні Національного банку, як правило, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

 

9.3. Рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку про тимчасову заборону власнику істотної участі банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) вручається під підпис власнику істотної участі банку (фізичній особі чи повноважному представнику юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради та правління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному банку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекомендацій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку.

 

9.4. Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

 

9.5. Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використанням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

 

9.6. Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.

 

Глава 10. Відсторонення посадової особи банку від посади

 

10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі:

(абзац перший пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 04.06.2003 р. N 228)

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

в) невиконання банком (крім філій іноземних банків) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо);

(підпункт "в" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі (крім філій іноземних банків) або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

(підпункт "г" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або частини третьої статті 73 Закону про банки;

з) невиконання (неналежне виконання) вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

(пункт 10.1 глави 10 розділу III доповнено підпунктом "з" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. N 228)

 

10.2. До посадових осіб, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі керівники банку та керівники його філій, а також керівники філій іноземного банку:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер банку, його заступники;

керівник філії банку;

головний бухгалтер філії банку;

керівник філії іноземного банку;

головний бухгалтер філії іноземного банку.

(пункт 10.2 глави 10 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

 

10.3. Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників банку та керівників його філій, а також керівників філій іноземного банку від посади приймається Комісією Національного банку.

Комісія Національного банку при територіальному управлінні приймає рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівника та головного бухгалтера філії банку від посади в межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Посадові особи, які відстороняються від посади, запрошуються на засідання Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) для надання пояснень.

(пункт 10.3 глави 10 розділу III у редакції постанови
Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

 

10.4. Пункт 10.4 глави 10 розділу III виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270,
у зв'язку з цим пункти 10.5 - 10.8 уважати відповідно пунктами 10.4 - 10.7)

10.4. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає розпорядження Національного банку про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади правлінню (раді директорів) або спостережній (наглядовій) раді банку.

 

10.5. Якщо прийняте Національним банком рішення стосується посадових осіб банку, які мають право першого і другого підпису від імені банку (філії) і зразки їх підписів унесені до картки із зразками підписів осіб для відкриття кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку, та одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і повідомляє про це банк.

 

10.6. Особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсторонено від посади, може бути поновлено в посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.

 

10.7. Якщо керівнику банку пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, одночасно має місце порушення вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, або якщо керівника банку визнано винним у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, то Національний банк має право видати розпорядження спостережній раді банку (загальним зборам учасників банку, якщо банк створений як товариство з обмеженою відповідальністю) про звільнення керівника банку з посади.

Рішення про видачу розпорядження щодо звільнення керівника банку з посади приймається Комісією Національного банку та доводиться до відома банку та його керівника.

(абзац другий пункту 10.7 глави 10 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 06.05.2009 р. N 270)

 

Глава 11. Виключена

 

(глава 11 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
від 11.04.2007 р. N 131,
виключена згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

 

Розділ IV. Особливості застосування заходів впливу до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків

 

Глава 1. Застосування письмового застереження

 

1.1. Якщо за порушення в діяльності філії є потреба застосувати письмове застереження, то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії надсилає письмове застереження банку - юридичній особі, а копію - його філії та територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), для інформованості щодо діяльності банку в цілому.

 

1.2. Про вжиті заходи щодо усунення порушень банк повідомляє територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії та відповідне територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи (про вжиті заходи щодо запобігання порушенням у системі цього банку - за потреби).

Контроль за усуненням порушень у діяльності філії, визначених у письмовому застереженні, здійснює територіальне управління за місцезнаходженням філії.

 

Глава 2. Обмеження, зупинення, припинення здійснення окремих операцій, здійснюваних банком у зв'язку з установленням порушень у діяльності філій банку

 

2.1. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів виконання операцій, на здійснення яких відсутній дозвіл головного банку та які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком, надсилає банку та його філії лист з вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та самостійний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату Національного банку.

 

2.2. Інформування банком відповідного територіального управління Національного банку про вжиті заходи щодо усунення порушень та контроль за виконанням вимог Національного банку здійснюється відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу IV цього Положення.

 

2.3. У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) обґрунтовані пропозиції щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.

 

Глава 3. Накладання штрафів на банки за порушення в діяльності філій

 

3.1. У разі допущення філією банку порушень, зазначених у пункті 7.1 глави 7 розділу III цього Положення, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії має направляти обґрунтовані пропозиції щодо потреби накладення штрафу на банк разом з копіями матеріалів перевірок (актів, протоколів тощо) філії територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку).

 

3.2. Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

 

Глава 4. Відсторонення керівників філій банків від посади

 

4.1. Територіальні управління Національного банку в разі виявлення в діяльності філій банків (за якими вони здійснюють нагляд) порушень, що зазначені в пункті 10.1 глави 10 розділу III цього Положення, мають надати територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), обґрунтовані пропозиції про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади. До пропозицій мають додаватися матеріали перевірки діяльності філії, якщо захід впливу застосовується на підставі перевірки.

Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади приймає Комісія Національного банку (Комісія при територіальному управлінні Національного банку) відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу IV цього Положення.

 

4.2. Територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), у разі отримання пропозицій щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади за порушення в діяльності філій, у строк до 15 днів зобов'язане:

розглянути отримані документи та пропозиції, підготувати відповідні пропозиції про потребу тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади для подання на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку);

у разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку) рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади - надіслати копію цього рішення територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, у разі відмови - надіслати територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії мотивоване обґрунтування про незастосування такого заходу впливу.

 

4.3. Якщо банк не усунув порушення, виявлені в діяльності філії, то територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), з урахуванням узагальнених пропозицій щодо діяльності філій та їх керівників, а також результатів діяльності банку має розглянути питання про застосування адекватних (більш жорсткіших) заходів впливу до банку - юридичної особи або його керівників.

 

Розділ V. Призначення тимчасової адміністрації

 

Глава 1. Підстави для призначення тимчасової адміністрації

 

1.1. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою збереження капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

(абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

Процедура тимчасової адміністрації філії іноземного банку застосовується Національним банком з метою захисту інтересів кредиторів.

(пункт 1.1 глави 1 розділу V доповнено абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 06.05.2009 р. N 270)

 

1.2. Національний банк має право призначити тимчасову адміністрацію банку в разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 75 Закону про банки.

(пункт 1.2 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 28.09.2005 р. N 346,
від 17.08.2006 р. N 324,
від 06.08.2008 р. N 228,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

 

1.3. Національний банк зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію банку в разі недотримання банком нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності, установленого Національним банком, і зниження його до значення нижче ніж 7 відсотків.

(пункт 1.3 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.08.2006 р. N 324,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

 

Глава 2. Призначення тимчасового адміністратора

 

2.1. Тимчасову адміністрацію здійснює тимчасовий адміністратор, який призначається Національним банком.

 

2.2. Рішення про призначення тимчасової адміністрації приймає Правління Національного банку.

 

2.3. Постановою Правління Національного банку про призначення тимчасової адміністрації:

призначається тимчасовий адміністратор - юридична або фізична особа, що виконуватиме функції тимчасової адміністрації;

призначається керівник тимчасової адміністрації, якщо тимчасовим адміністратором є юридична особа;

визначаються повноваження тимчасового адміністратора;

визначається строк, на який призначено тимчасову адміністрацію;

визначаються інші положення, що потрібні для виконання завдань тимчасової адміністрації;

може вводитися повністю або частково мораторій на задоволення вимог кредиторів банку;

може вводитися заборона банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або передбачатися вимога до банку щодо проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Національний банк подає тимчасовому адміністратору копію останнього звіту про інспектування банку, копію висновку та звіту останньої аудиторської перевірки, довідку відповідного підрозділу банківського нагляду центрального апарату Національного банку про аналіз діяльності банку за результатами безвиїзного банківського нагляду та інспектування та іншу інформацію за запитом тимчасового адміністратора.

Національний банк оприлюднює інформацію про призначення тимчасової адміністрації банку відповідно до статті 79 Закону про банки.

 

2.4. Тимчасовий адміністратор приступає до виконання своїх обов'язків у день отримання постанови Правління Національного банку про своє призначення без попереднього повідомлення банку.

Тимчасовий адміністратор, якщо він не може приступити до виконання своїх повноважень через перешкоди з боку керівників банку, у той самий день звертається до державного виконавця та надає йому постанову Правління Національного банку про його призначення.

Тимчасовий адміністратор має право залучати відповідні правоохоронні органи з метою припинення протиправних дій, що унеможливлюють виконання ним своїх функцій.

 

2.5. Строк дії повноважень тимчасової адміністрації визначено статтею 75 Закону про банки.

(глава 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з 
постановою Правління Національного банку України від 08.09.2003 р. N 386,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

 

Глава 3. Вимоги Національного банку до тимчасового адміністратора

 

3.1. Тимчасовим адміністратором може бути:

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність, що пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків, наданням аудиторських, юридичних або консультаційних послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;

фізична особа - незалежний експерт (за договором) або службовець Національного банку.

До участі в тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію (у тому числі, якщо їх незаконні дії в минулому не спричинили банкрутства банку або іншого суб'єкта підприємницької діяльності), повну вищу економічну чи юридичну освіту, чи освіту у сфері управління та досвід роботи в банківській системі. Для керівника тимчасової адміністрації та тимчасового адміністратора - фізичної особи досвід роботи в банківській системі має становити не менше п'яти років, у тому числі на керівних посадах не менше трьох років.

(абзац четвертий пункту 3.1 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

 

3.2. Тимчасовим адміністратором (керівником тимчасової адміністрації) (далі - тимчасовий адміністратор) не може бути:

(абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

а) фізична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

має судимість, не погашену і не зняту в установленому законом порядку, або є обвинуваченою за кримінальною справою;

не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком;

б) юридична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером (учасником) банку;

є стороною в судовій справі за участю банку;

не виконала зобов'язань перед будь-яким банком.

 

3.3. Для виявлення конфлікту інтересів особа (фізична або юридична) до часу її призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Національному банку інформацію про свої особисті й ділові інтереси, зокрема щодо:

(абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку;

відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою;

невиконання будь-яких зобов'язань перед будь-яким банком за останні п'ять років;

володіння майном, яке конкурує з майном банку;

інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора, у тому числі виконання ним функцій арбітражного керуючого іншого суб'єкта господарювання, який є боржником або клієнтом банку;

(абзац шостий пункту 3.3 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком України.

Вимоги цього пункту стосуються також інших осіб, які згідно з договором виконуватимуть функції тимчасової адміністрації.

 

3.4. Національний банк перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися в тому, що конфлікту інтересів немає.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора він зобов'язаний ужити заходів щодо усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний банк, який має вирішити питання про можливість продовження роботи тимчасового адміністратора.

(абзац другий пункту 3.4 глави 3 розділу V із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 29.09.2009 р. N 569)

 

Глава 4. Укладення договору з тимчасовим адміністратором та винагорода його роботи

 

4.1. Між Національним банком та тимчасовим адміністратором (незалежним експертом або юридичною особою) у день призначення укладається цивільно-правовий договір про здійснення тимчасової адміністрації банку (додаток 7 до цього Положення). У договорі визначаються права та обов'язки сторін, оплата праці та додаткова винагорода тимчасового адміністратора, умови зменшення розміру оплати праці (додаткової винагороди), страхування фінансової відповідальності, страхування життя та здоров'я тимчасового адміністратора згідно із законодавством України та інші умови, що потрібні для забезпечення процедури тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором - юридичною особою визначається перелік фізичних осіб, які виконуватимуть функції тимчасового адміністратора, у тому числі осіб, які мають сертифікат Національного банку на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, та керівник тимчасової адміністрації.

У договорі про здійснення тимчасової адміністрації з незалежним експертом можуть визначатися особи, які залучаються ним для виконання функцій тимчасової адміністрації.

Договір про здійснення тимчасової адміністрації з тимчасовим адміністратором від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова особа Національного банку, яка є куратором служби банківського нагляду згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Договір набирає чинності з дати призначення Правлінням Національного банку тимчасового адміністратора.

 

4.2. Оплата праці, у тому числі додаткова винагорода, тимчасового адміністратора і залучених ним до здійснення тимчасової адміністрації спеціалістів здійснюється за рахунок коштів банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію, у межах кошторису, затвердженого Національним банком.

Оплата праці спеціалістів, залучених до здійснення тимчасової адміністрації, здійснюється згідно з укладеними договорами між ними та тимчасовим адміністратором.

 

4.3. Залучені до тимчасової адміністрації спеціалісти, які є службовцями Національного банку, призначаються наказом Національного банку за їх згодою з визначенням їх місця роботи в банку та зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на період виконання функцій тимчасової адміністрації.

Банк зобов'язаний відшкодувати Національному банку витрати на оплату праці службовців, залучених до роботи в тимчасовій адміністрації.

Національний банк надає банку розрахунки витрат на оплату праці службовців, залучених до роботи в тимчасовій адміністрації, які плануються на квартал, а також фактично здійснених витрат за місяць.

Банк щомісяця перераховує Національному банку належну суму коштів для відшкодування витрат на оплату праці службовців Національного банку, залучених до тимчасової адміністрації.

 

4.4. Національний банк має право на період тимчасової відсутності тимчасового адміністратора постановою Правління уповноважити на виконання його функцій іншу особу.

(глава 4 розділу IV у редакції постанови Правління
Національного банку України від 29.09.2009 р. N 569)

< Предыдущая		Следующая >

( 0 Votes )