Що таке лапароскопія?

Лапароскопія - малоінвазивне оперативне втручання.

Добре переноситься пацієнтами. Реабілітаційний період легший, швидший і менш болючий, ніж після відкритої операції. Такий метод втручання проводять в медичному центрі «Medical Plaza». Докладніше за посиланням: https://medicalplaza.ua/uslugi/khirurgiya.

Показання

Лапароскопічну операцію проводять для діагностики та лікування захворювань органів черевної порожнини, малого таза. Під час встановлення діагнозу її використовують на завершальному етапі обстеження пацієнта, якщо проведені дослідження виявилися малоінформативними і необхідно підтвердити або спростувати захворювання.

Ці операції мають великий список показань до проведення, який постійно розширюється завдяки вдосконаленню техніки. Малоінвазивна хірургія затребувана в гінекології завдяки перевагам лапароскопічного доступу перед лапаротомічним.

Особливе місце метод займає в діагностиці та лікуванні причин безпліддя. Лікарі проводять операцію за такими показаннями:

• трубна вагітність;
• пухлинні утворення;
• гнійно-запальні захворювання;
• вади розвитку статевих органів;
• розрив кісти;
• непрохідність маткових труб;
• апоплексія яєчника;
• діагностика гінекологічних і хірургічних захворювань.

Лапароскопічним шляхом виконують безліч операцій на органах черевної порожнини: видалення жовчного міхура, гриж, пухлин різної локалізації, метастазів, регіональних лімфатичних вузлів, резекція уражених ділянок кишечника, шлунка.

Малоінвазивне втручання під відеоконтролем - найефективніший метод видалення пухлин, адже збільшує точність усунення утворення та його метастазів. Завдяки мінімальній травматизації тканин під час лапароскопії онкологічні хворі після видалення пухлин швидше переходять до наступного етапу комплексного лікування захворювання - променевої терапії або хіміотерапії.

Види лапароскопії

З урахуванням мети оперативного втручання виділяють 3 види лапароскопії:

1. Діагностична - огляд внутрішніх органів. Необхідна для уточнення діагнозу, який неможливо встановити іншими методами. Діагностична операція може переходити в лікувальну, наприклад якщо виявлено спайки, джерело кровотечі.
2. Лікувальна - цей вид лапароскопії виконують, коли діагноз уже точно встановлений і передбачає видалення, резекцію будь-якої структури.
3. Контрольна - призначають для контролю ефективності раніше виконаного оперативного лікування.

Операція може бути проведена як самостійне втручання або поєднуватися з іншими. З урахуванням часу виконання лапароскопія буває планова й екстрена, коли пацієнту потрібна невідкладна допомога.

Протипоказання

Планова лапароскопічна операція має низку абсолютних протипоказань:

• декомпенсовані захворювання дихальної, серцево-судинної систем;
• некоригована коагулопатія;
• коматозні, шокові стани;
• інфекційні хвороби в гострій стадії;
• поширений перитоніт, спайковий процес;
• кахексія;
• пізні терміни вагітності;
• гостра недостатність печінки, нирок.

Відносними протипоказаннями є важке ожиріння, перенесена операція в анамнезі в ділянці об'єкта хірургічного втручання.

В екстреній ситуації, коли необхідно вирішити, яку операцію провести важкому пацієнтові (лапароскопію або лапаротомію), список протипоказань звужується. Абсолютним обмеженням залишається агонізуючий стан. Гострий інфаркт, порушення мозкового кровообігу, кома в такій ситуації є відносними протипоказаннями, тому що проведення відкритої операції в таких пацієнтів є ще більш важким хірургічним втручанням, яке може призвести до несприятливого результату.

Підготовка

Перед лапароскопією необхідно пройти низку лабораторних, інструментальних методів дослідження:

• загальний, біохімічний аналізи крові;
• коагулограма;
• аналіз на групу крові та резус-фактор;
• аналіз крові на ВІЛ, гепатит, сифіліс;
• аналіз сечі;
• ЕКГ;
• рентгенографія грудної клітки.

За 5-6 днів до операції потрібно виключити з раціону продукти, що викликають здуття живота. За необхідності до операції лікар може призначити прийом антибактеріальних препаратів.

Напередодні оперативного втручання потрібно очистити кишечник за допомогою клізми або проносних препаратів, призначених лікарем. Якщо операція проводиться в екстреному порядку, то на тривалу підготовку кишечника часу немає. З урахуванням ситуації може бути призначена очисна клізма.

Проведення операції

1. Операцію виконують під загальним наркозом, її тривалість залежить від клінічної ситуації, складності маніпуляцій. На 2-3 см вище пупка в черевну порожнину вводять голку Вереша з метою створити пневмоперитонеум. За рахунок нагнітання газу відбувається збільшення об'єму живота - піднімається передня черевна стінка, що забезпечує візуалізацію органів, безпечне введення інструментів.
2. Головний інструмент - лапароскоп, який являє собою оптичний прилад із відеокамерою. Він передає зображення на екран монітора, за яким хірург контролює всі маніпуляції. Промінь світла забезпечує чудовий огляд, лікар може виявити найдрібніші патологічні зміни. Оптика дає змогу розглянути об'єкти під різними кутами, що дає набагато більше інформації про них, ніж під час традиційних (відкритих) операцій.
3. Через вторинні троакари в черевну порожнину вводять маніпулятори: затискачі, захвати, ножиці, дисектори та інші інструменти. Після оцінки внутрішніх органів лікар встановлює діагноз. Під час лікувальної лапароскопії проводить необхідні маніпуляції - видалення утворень, органу або його частини, висічення спайок.
4. На заключному етапі операції проводять промивання черевної порожнини, ревізію післяопераційної ділянки. Після повного гемостазу всі інструменти видаляють, накладають шви, закривають стерильною пов'язкою.

Проведення операції

Лапароскопічні операції супроводжуються мінімальною крововтратою, травматизацією тканин, але, як і за будь-якого хірургічного втручання, є ризик розвитку ускладнень. Вони можуть виникнути на різних етапах: знеболювання, накладення пневмоперитонеуму, введення інструментів, проведення маніпуляцій і в післяопераційному періоді під час реабілітації.

Можливі ускладнення:

• пошкодження кишечника, сечового міхура та інших органів;
• емфізема тканин;
• газова емболія;
• пошкодження великих кровоносних судин;
• гематоми;
• післяопераційні грижі.

Реабілітація

Скільки триватиме відновлення, залежить від виду та складності оперативного втручання. Як правило, пацієнтів виписують через 1-3 дні. Післяопераційний біль виражений слабше, ніж після відкритої операції. Навколо проколів спостерігається невелике ущільнення, незначна кількість крові на пов'язці, що є нормальним явищем.

Після операції лікар видаляє основний об'єм введеного газу, але його невелика частина залишається, що може спричиняти біль у плечах, грудях, який самостійно зникає через 1-2 дні. Шви знімають через 5-7 днів, вони швидко заживають і стають практично непомітними.

Протягом 2-3 тижнів необхідно обмежити фізичне навантаження, дотримуватися дієти з виключенням продуктів, що викликають здуття живота. Додаткові рекомендації дає лікар з урахуванням обсягу проведеної операції.

< Предыдущая		Следующая >