Американський Центральний Банк. Federal Reserve System

Американський Центральний Банк має назву Federal Reserve System (FED) Рішення змінювати ставки приймає Комітет з операцій на Відкритому ринку (FOMC - Federal Open Market Committee), засідання якого проходить протягом року один раз в шість тижнів по вівторках, а перше і четверте в кожному році засідання проходить протягом двох днів, в понеділок і вівторок.

ФРС об'єднує 12 регіональний федеральних резервних банку, кожен з яких володіє практично всіма функціями і правами центрального банку і фінансового регулятора для свого регіону. Регіональні банки мають право друкувати гроші, але всі кроки регіонального банку спочатку узгоджуються з главою ФРС.

ФРС є незалежним від урядових фінансових органів і самостійно проводить свою кредитно-грошову і валютну політику.

До складу FOMC входять 12 осіб:
- Президент Федерального резервного банку Нью-Йорка (Federal Reserve Bank of New York)
-7 Членів Ради Керуючих (Board of Governors)
-попеременно з щорічною зміною 4 президента від інших 11 Федеральних резервних банків.

Результат засідання стає відомий о 18:15 GMT в останній день засідання, а протокол публікується через кілька днів.

У США існує 2 процентні ставки:

Federal funds rate. Процентна ставка по федеральних фондах є основною процентною ставкою. Комерційні банки можуть надавати вільні кошти, що знаходяться на рахунках ФРС іншим банкам на одну добу (overnight). Відсоток, під який один банк кредитує інший, визначається за ринковим курсом, але мінімальний рівень визначається FOMC- цей рівень і є процентною ставкою по федеральних фондах. ФРС не тільки встановлює мінімальний рівень ставки, але може регулювати ринковий курс через цінні папери.

Друзі сайту: вас можуть зацікавити люки-неведимки, встановлення яких ви можете замовити за доступними цінами для свого дому.

Наприклад, якщо в країні погіршується економічна ситуація і зростає інфляція, то FED, крім того, що знизить поточний рівень процентної ставки, почне купувати у банків цінних паперів, і у тих з'являться зайві гроші, які вони зможуть надавати у вигляді кредитів на ринку федеральних фондів під менший відсоток.

Зміна процентних ставок проводиться в міру макроекономічної необхідності. Так, 2000 року процентна ставка досягла свого максимуму - 6,5%, але високий курс долара негативно позначався на розвитку виробництва та експорту американської продукції за кордон.

У 2000 році намітився спад в економічному розвитку. ФРС приймає рішення про ослаблення монетарної політики і планомірне зниження ставок, яке проводилося до середини 2004 року і було доведено до рекордного на той період мінімуму в 1%. Курс долара був знижений, що дозволило знизити ціни на експорт і забезпечити зростання продажів продукції за кордон. Але низькі процентні ставки провокують підприємства і населення жити за рахунок кредитів, що гальмує подальший розвиток продуктивності праці і, в свою чергу, негативно позначається на економічному прогресі.

У 2005 році в США було оголошено про посилення монетарної політики і процентні ставки протягом 2005 - 2006 року було підвищено до 5,25%. Б. Бернанке, який змінив у 2006 році на посаді голови ФРС А. Грінспена, призупинив зростання процентної ставки, грунтуючись на аналізі ситуації, в той час економічної ситуації, що характеризувалася високими цінами на нафту і основні сировинні ресурси, а також на те, що попередні підвищення ставки досягли своєї мети - "остудженому" перегрітої економіки США, що проявилося в зниженні активності на ринку житла.
Основною метою ФРС в той період стало утримання економіки США як від наміченої рецесії, так і від зберігаються в той же самий час інфляційних загроз.

Зростання ставки протягом 2005-2006 років привів до корекції курсу долара в сторону підвищення до євро та інших світових валют. Як тільки ФРС припинила підвищувати ставку, долар знову почав падати по відношенню до інших валют, встановивши в 2007 році в багатьох випадках нові рекордні значення (наприклад, проти євро) або багаторічні мінімуми.

Далі пішов триває досі важкий фінансову та економічну кризу, який, на думку багатьох фахівців може бути порівняний з Великою депресією кінця 20-х років минулого століття. Для боротьби з цією кризою і її наслідками, ФРС разом з іншими Центральними банками більшості провідних розвинених країн світу, знизили ставки до рекордно низьких рівнів.

Зокрема американська ставка по федеральних фондах була знижена до рекордно низької величини 0,25% і вже досить довго тримається на цих рівнях.

Більш того, і ФРС, та інші Центральні банки в величезних обсягах проводили (і поки ще продовжують проводити) політику кількісного пом'якшення своєї кредитно-фінансової політики, яка, як правило, виливалася в масовану скупку цінних паперів потребують екстреної допомоги банків, фінансових компаній, і навіть деяких виробничих гігантів, типу General Motors.

Discount rate. Дисконтна ставка - процентна ставка, під яку ФРС видає кредити щоб підтримувати ліквідність банків. Звичайно, вона менш значима і зазвичай вище, ніж процентна ставка по федеральних фондах. Комерційні банки в звичайні, безкризового часи звертаються за кредитом безпосередньо в FED тільки в крайньому випадку.

У період же поточної кризи це стало практично повсякденним явищем. При цьому комерційні банки, користуючись критичним становищем всієї фінансової системи, під приводом занадто зрослих ризиків і досить високою невизначеністю, різко збільшили реальні кредитні ставки для своїх клієнтів.

Це ще більше посилило економічну кризу. Зниження рівня ліквідності в реальній економіці в багатьох випадках стало причиною згортання багатьох виробництв і видів бізнесу, різкого зростання безробіття, зниження рівня споживання і виробництва, падіння темпів зростання валового національного продукту.

Все це разом узяте, і стало результатом і повсякденними фактами світової економічної кризи.

< Предыдущая		Следующая >