Інформаційно-аналітичний портал

Незалежного банківського рейтингового агентства

Independent bank rating Agency

Передбачити - означає керувати!

СВІЖИЙ НОМЕР
Смотрите телевизионные новости на портале ibra.com.ua   Курсы НБУ по состоянию на 1 октября - 100USD/UAH 2129.5636▼ 100EUR/UAH 2385.7501▼ 10RUB/UAH 3.2396▼ Курсы ЦБ РФ по состоянию на 1 октября - USD/RUB 65.7364▼ EUR/RUB 73.776▼ 1UAH/RUB 3.08549▼ Курсы ЦРБ ДНР по состоянию на 1 октября - USD/RUB 65▲ EUR/RUB 72.9495▼ 1UAH/RUB 2.6▼ Курсы ЦРБ ЛНР по состоянию на 1 октября - USD/RUB 65.7364▼ EUR/RUB 73.776▼ 10UAH/RUB 30.8549▼   В элитные госдачи в Пуще-Водице и Конче-Заспе начали пускать квартирантов В Украине начали действовать зимние тарифы на газ. Кто будет платить вдвое меньше Журналисты узнали, к чему приведет закрытое небо между Украиной и Россией Украинцев под Иловайском захоронили в секретных братских могилах - санитар Российские войска в Сирии понесли первые потери: повстанцы сбили штурмовик "Су-24" ВВС Звезды обещают яркий и насыщенный месяц. Гороскоп для всех знаков Зодиака на октябрь В России назвали условие, при котором вернут Савченко в Украину   Читайте и смотрите самые свежие новости на страницах интернет-издания КУРС ДНЯ информационно-аналитического портала НБРА-IBRA Уважаемые гости, единомышленники и друзья, добро пожаловать на наш Форум портала НБРА-IBRA!  

Главное меню

Мы в соц.сетях

Лента финансовых новостей в формате RSS НБРА-IBRA - Честная информация о банке!Follow us on Twitter! Стена на Facebook
гривна

133919_a_pic1В марте рост потребительских цен замедлился до 0,9%. Это ниже, чем в феврале, когда инфляция достигала 1,9%, и в январе (1,8%). Интересно, что замедление инфляции совпало с увеличением денежной эмиссии. По данным Национального банка, с 1 по 29 марта монетарная база выросла на 4,1%. Для сравнения: за январь-февраль она сократилась на 2,2%, а за весь минувший год выросла всего на 4,4%. "Восстанавливается спрос на деньги (со стороны экономики. - Прим. ред.). Мы должны его удовлетворять", - объяснил Валерий Литвицкий, руководитель группы советников главы НБУ.

Однако спрос на деньги существовал и раньше - с момента начала кризиса многие компании постоянно жаловались на трудности с доступом к кредитам и их дороговизну. Нацбанк начал удовлетворять денежный голод лишь после того, как быстрый отток капитала из Украины неожиданно сменился на не менее стремительный приток. Если в январе дефицит платежного баланса достигал $1,067 млрд, а в феврале - $848 млн, то в марте был зафиксирован профицит - впервые с августа 2008 года (если не учитывать поступление средств МВФ). За месяц Национальному банку удалось пополнить свои резервы на $999 млн. Выкупая иностранную валюту на межбанковском рынке, НБУ выпускает в обращение гривню. При этом если раньше регулятор изымал часть денег из обращения, чтобы не создавать давления на валютный курс, то сейчас в условиях избытка долларов и евро в этом нет необходимости.

Подробнее...  

Гривна

 

Происхождение и значение этого слова несколько иное, чем, возможно, по первой ассоциации у современного обывателя со словом «гривна» с нынешней денежной единицей Украины.

 

 

 

 

Рис. 1. Гривна, кованный металл, 2006 г.

С древних времён у многих народов использовались различного рода украшения. В 9 веке восточные славяне носили очень простые литые и проволочные украшения: височные кольца, гривны. В эпоху Средневековья традиционный костюм дополняли металлические украшения. У обычных людей они были самые простые, литые, пластинчатые и проволочные. У состоятельных слоёв населения и знати – тонкие и драгоценные, другими словами, ювелирные.

 

 


 


Рис. 2. Гривна, 2007 г.

Благодаря археологическим находкам известно большое количество различного вида украшений. Пример: Шиповские курганы – курганные группы 1 – 4 вв. в бассейне р. Деркул, к западу от г. Уральск (Западно-Казахстанская обл.), у ст. Шипово. Исследовались П.С. Рыковым (1925). Большая часть погребений принадлежала сарматам (первые века н.э.). В двух богатых курганах похоронены мужчина в шёлковой одежде с золотыми бляшками, оружием, конской сбруей и женщина с бронзовой диадемой, инкрустированной стеклом, гривной, обложенной золотом, серьгами, зеркалом. Вещи характерны для эпохи Великого переселения народов в Восточной Европе (конец 4 – 5 вв.) и принадлежали, судя по погребальному обряду, представителям племенной знати аланов, потомков сарматов.

 

 


 


Рис. 3. Гривна нашейная, Москва.

ГРИВНА – шейная, металлический обруч (из бронзы, железа, серебра или золота), носившийся на шее. Появилась гривна в бронзовом веке. Позднее у мидян и персов её носили знатные мужчины и женщины. У галлов она была сначала лишь женским украшением, затем лишь знаком достоинства мужчин-вождей. У римлян гривна (torques) служила наградой за боевые отличия. Гривна входила в наряд знатных мужчин и женщин у скифов и сарматов, у тиссагетов на Каме, у согдийцев в Средней Азии.

В средние века она сохраняла то же значение у западных и восточных славян, скандинавов и многих волжских, камских, окских, балтийских племён. В 12 – 14 вв. гривна была на Руси женским украшением, как у феодалов, так и у крестьян. Ещё в 16 в. в Московской Руси она составляла принадлежность свадебного наряда женихов и невест.

Цата – более поздний вид ювелирного украшения, произошедший от шейной гривны, древнерусское золотое или серебряное украшение, прикреплявшееся к окладу иконы возле шеи изображенной фигуры.

 

 


 


Рис. 4. Гривна, монета, 1705 г.

ГРИВНА ж. стар. род медальона, ладонки, образка, медного, серебряного, золотого, обычно створчатого, носимого на цепи, на шее; жалованные гривны, что ныне ордена; || крупная серебряная монета, вероятно также носимая на шее; ныне десять копеек. При Петре I: гривна серебра 16 лотов; гр. золота 56 червонцев. При Ярославе, в гривне было 20 ногат или 50 резаней, полагая по две резани на куну или мордку, или 40 гривен на 7 фунтов серебра. Чаял, гривна: ан десять копеек! Кто гривны не бережет, сам рубля не стоит. Гривна, да гривна, ан и двадцать копеек. Противна, как нищему гривна. Что шаг, то гривна. Рублю гривна не ровня. Сыр коровай примите, а золоту гривну положите, свадебн. С гривенки на гривенку ступает, полтиною ворота запирает, зажиточен и чтив. Гривенка, гривняга, гривняжка умалит. || Гривенка встарь означала вес; фунт (при Шуйском)? || Подвеска у образов, приклад. Я гривенку подвесила своему ангелу, червонец. || У портных, гривенка вм. гривка, вырезка в одежде сзади, для воротника. Гривенник м. или гривенный, пск. гривошник, монета в десять копеек; гривенник серебряная, а гривенный медная, в три копейки серебра, которую народ, по старой памяти, перекладывает на медный счет. || Гривенный прилаг. Стоящий гривны; к ней относящийся. Гривенничать, торговать или копить по мелочи; скупо торговаться.

ГРИВНА, 1) единица ценности в древней Руси: кунная, серебряная и золотая. Кунная гривна была из низкопробного серебра; серебряная гривна равнялась 4: кунным, в XV в. новгородцы называют эту гривну рублем. Золотая гривна = 50 кунным и весила 20 золотников. С 1699 – 1720 чеканились серебряные монеты в 10 коп., наз. гривна, из серебра 70 пробы. 2) В денежном счете то же, что гривенник [4].

Куна, денежная единица Древней Руси, равная 1/25 гривны (10 – 11 вв.) и 1/50 гривны-куны, обращалась до середины 14 – начала 15 вв.

 
У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву "гривеник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).

Водночас із назвою "гривеник" у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва "злотий", яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського барокко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (івритом).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року "самостійною, ні від кого не залежною державою") Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію "Молода Україна" у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву "горпинка").

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані "Експедицію з заготовлення державних паперів", належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів "тризуб" та "козак з мушкетом". Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців ("лопатки", ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 ("горпинки") гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців ("канарейки", ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

"Більшовицькі тисячки" запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви "сотий", "резана", але врешті було віддано перевагу звичній уже "копійці". 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992—1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грощової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.
 

kurs dnja 99